Інститут

Набоженство Хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофту, де було виконано вирок смерті - розп'яття.

Хресна дорога - це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров'ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов'ю до Ісуса через духовну співучасть в цьому набоженстві до Божого Сина за відкуплення людського роду від гріха і вічної загибелі.

Подаємо до ваших рук це набоженство і прихиляємо ваші серця в покорі та любові до нашого Спасителя, Ісуса Христа і даємо можливість кожному пізнати себе, знайти своє місце у цій Хресній дорозі та запитати: "хто я?" - Вероніка, киринейчик, сотник чи злочинець…

Ідея організації відправи Хресної дороги для нашої інститутської спільноти народилась у середовищі студентів інституту та коледжу.

У молитвах Хресної Дороги, які проводились у церкві Св. Трійці та каплиці інституту, брали участь студенти, які проживають в гуртожитку №4.

Перегляди: 20570

17 березня 2017 р.  науковим працівником бібліотеки, доцентом кафедри гуманітарних дисциплін Троханяк Олександрою Степанівною було проведено відкриту виховну з метою відзначення 230-річчя з Дня народження Устима Кармалюка на тему «Боротьба українців Поділля проти кріпацтва». З нагоди ювілею та з метою вшанування пам`яті народного ватажка Устима Кармелюка, було підготовлено  тематичний  виступ з біографічним  покажчиком. На Поділлі та зокрема на Вінниччині, постать Устима Кармалюка є найвідомішою і найбільш шанованою в національній пам’яті українців. Його називали великим народним месником, таким він є і в нашій свідомості та пам’яті, таким залишився в історії всієї України.

Перегляди: 17946

 Євген Заплетнюк. Священник.Публіцист.Місіонер.

1. Самогубства вивчені ще до нас. Перш ніж ми розпочнемо розмову про самогубства, а дитячі самогубства зокрема, нам слід одразу ж зауважити найголовніше. Феномен суїцидів на даний час прекрасно досліджено. Можна сказати, що з часів Еміля Дюркгейма до нашого часу люди знають про суїциди майже все. Спеціалісти знають про суїциди сьогодні настільки багато, що дізнатися щось нове та принципово інше просто не реально. Уже сьогодні психологія та психотерапія оперує значним масивом інформації про виявлення, спроби запобігання та після-суїцидальну адаптацію для тих, хто вижив. При чому, успішно оперує не лише теорією, але й практикою, рятуючи реальні життя реальних людей по всьому світу. Медицина, психологія, й звісно, Церква, можуть реально допомогти людям, які звертаються до них за допомогою. Я почав про це говорити тому, що хочу особливо наголосити. Жодна інформація, яку ми отримуємо сьогодні зі ЗМІ про самогубства не може суперечити тому, що кажуть спеціалісти-практики. І навпаки. Тільки тоді, коли висновки журналістів чи будь-яких авторів, які публікують свої тексти на цю тему, збігаються з висновками психологів чи лікарів, ми можемо брати їх до уваги. Не можна так просто прийти і сказати: я знаю про це щось таке, чого ніхто не знає. Далі я розкажу чому це для нас важливо.

Детальніше за вказівкою http://bogoslov.org/kyt

Перегляди: 13682