Триста їх, як цвіт ясний весняний,
в снігових заметах полягло.
Є події, про які ніколи не можна забути, хоч проходять десятиліт-тя… В ті далекі часи це був один із епізодів кровопролитної братовбивчої війни і лише з погляду майже столітньої історії ми усвідомили його як подвиг. Село Крути, що на Чернігівщині, було б до цього часу незнаним, коли б не ця сумна подія. Йшов 1918 рік. Голодний і холодний Київ захищався від армій інтервентів кайзерівської Німеччини, більшовицької Росії. Знесилені війська Центральної Ради на чолі з Симоном Петлюрою змушені були відступати. Дорога на Київ відкрилася російській армії під командуванням Муравйова.
На допомогу ніхто не сподівався .І ось назустріч ретельно озброєній регулярній армії вийшов загін із гімназистів і студентів університету. Малоозброєні, багато з них перший раз в житті тримали в руках зброю, сформувавши невелике військове з'єднання – всього близько трьохсот чоловік, вони зустріли ворога під Крутами 29 січня. Про подальші події тих днів ви можете познайомитись відвідавши книжкову виставку в читальному залі "Крути – трагедія і гордість України".
